ВР прийняла за основу проект Закону про правовий статус осіб, зниклих безвісти

Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», що передбачає визначення правового статусу зниклих безвісти та забезпечення правового регулювання відносин, пов’язаних з обліком цих осіб та їх розшуком.

За прийняття відповідного законопроекту № 5435 за основу проголосувало 235 депутатів при мінімально необхідних 226.

Законопроект спрямований на імплементацію міжнародних договорів з міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини щодо захисту осіб, зниклих безвісти, та їх родичів, учасницею яких є Україна.

Законопроектом вводиться поняття Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти – електронної бази даних, що містить відомості про осіб, зниклих безвісти, інформацію про невпізнані останки, а також про наявність чи відсутність рішення суду про визнання розшукуваних осіб безвісно відсутніми або оголошення померлими.

Особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту внесення про неї відомостей до Реєстру за рішенням уповноваженого на це органу в порядку, передбаченому цим Законом.

Особа вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.

Надання особі статусу зниклої безвісти відповідно до цього Закону, не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Якщо особа, зникла безвісти, була оголошена померлою, але її місцеперебування, місце поховання чи місцезнаходження її останків не було встановлено, проведення розшуку в розумінні цього Закону не припиняється до встановлення її місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження її останків.

Іноземець та особа без громадянства, яка зникла на території України, набуває правового статусу особи, зниклої безвісти, в порядку, передбаченому цим Законом, за умови, що: така особа постійно або тимчасово проживала на території України; така особа не проживала на території України, проте існує достовірна інформація, що її зникнення відбулося на території України.

Встановлюється, що держава зобов’язана вжити всіх можливих заходів щодо розшуку особи, зниклої безвісти. Права та інтереси особи, зниклої безвісти, а також її майно підлягають захисту до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом, або оголошення її померлою відповідно до чинного законодавства.

Будь-яка особа має право знати про долю своїх родичів, які зникли безвісти, що включає отримання достовірних відомостей про їх місцеперебування, обставини загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме), а також право отримати їх останки.

Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти, не зменшує обсяг її цивільної правоздатності.

З моменту внесення особи до Реєстру за заявою родичів або інших заінтересованих осіб над майном особи, зниклої безвісти, може бути встановлено опіку в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України.

Законопроектом також вводиться Комісія з питань осіб, зниклих безвісти, яка є постійно діючим допоміжним органом Кабінету міністрів України, утвореним з метою забезпечення координації діяльності органів, уповноважених на облік/розшук осіб, зниклих безвісти. Основним завданням Комісії є з’ясування долі та місцезнаходження осіб, зниклих безвісти.

Разом з тим депутати вирішили при підготовці законопроекту до другого читання врахувати положення альтернативного законопроекту № 5435-1.

На відміну від законопроекту № 5435, цим проектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України щодо криміналізації насильницьких зникнень відповідно до вимог Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень, згода на обов’язковість якої для України надана Законом «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень».

Також цим проектом пропонується надати родичам осіб, зниклих безвісти, право на отримання пенсії у зв’язку із втратою годувальника, оскільки родичі особи, зниклої безвісти, котрі знаходились на повному її утриманні (зокрема, діти), є соціально вразливою категорією громадян і потребують додаткового соціального захисту.