Правовий комітет визначив кількість членів ради міжнародних експертів

Комітет з питань правової політики та правосуддя на своєму засіданні прийняв остаточні правки щодо законопроекту про вищий антикорупційний суд №7440. За відповідне рішення проголосувало 15 народних депутатів-членів Комітету.

Зокрема, були відхилені правки №682, 683, 685-739 щодо членів міжнародної ради експертів. Натомість, прийнято рішення підтримати правку: «За ініціативою не менше трьох членів Громадської ради міжнародних експертів питання відповідальності будь-якого кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду критеріям, зазначеним в частині четвертій цієї статті розглядається на спеціальному спільному засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Громадської ради міжнародних експертів. Рішення щодо відповідності такого кандидата цим критеріям ухвалюється більшістю від спільного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Громадської ради міжнародних експертів, за умови, що за нього проголосували не менше половини Громадської ради міжнародних експертів».

«Міжнародна рада експертів складається з 6 осіб, з них не менше трьох членів Громадської міжнародних експертів приймає рішення. Членами міжнародної ради експертів можуть бути призначені українці чи іноземці, які мають бездоганну ділову репутацію, досвід не менше п’яти років із здійснення процесуального керівництва», – сказав під час засідання Голова Комітету Руслан Князевич.

Він зазначив, що за запитом не менше трьох членів Громадської ради міжнародних експертів перед засіданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Громадської ради міжнародних експертів може проводитись попередня співбесіда із кандидатами на посаду судді Вищого антикорупційного суду, в якій повинні взяти участь не менше шести членів ВККС.

Крім того, Комітет прийняв рішення врахувати правки №149, 422 щодо кількості судді Вищого антикорупційного суду.

«На посаду судді Вищого антикорупційного суду може бути призначений громадянин України, який володіє знаннями та практичними навичками, необхідними для здійснення судочинства у справах пов’язаних з корупцією», – зазначається в законопроекті.

Також визначено інстанційність судів, зокрема «суд апеляційної інстанції – відповідний апеляційний суд, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду – виключно стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду ухвалених, як судом першої інстанції».

«В суді першої інстанції – колегіально судом у складі трьох суддів, хоча б один з яких має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, крім випадків, коли жодний суддя у цьому суді не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав; в апеляційному порядку- колегіально судом у складі трьох суддів, хоча б один з яких, як правило, має стаж роботи судді не менше п’яти років, крім випадків, коли жодний такий суддя у цьому суді не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав; кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею одноособово, а в разі оскарження його ухвал в апеляційному порядку – колегіально судом у складі не менше трьох суддів».