У Львові доповнили Концепцію держпрограми розвитку гірських територій

Учасники круглого столу у Львові доповнили місцевими ініціативами Концепцію держпрограми розвитку гірських територій.

Захід проведеноЛьвівським Центром розвитку місцевого самоврядування, створеним за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Державна концепція розвитку Карпатського регіону України напрацьована як проект закону і стосується кількох областей України, розміщених у карпатській зоні. Формуючи її, уряд проводить громадські консультації і обговорення на місцях. Львівщина першою запропонувала програму розвитку гірських територій – як окрему обласного рівня. І проект державної програми у значній мірі базується на напрацюваннях нашого регіону, – зазначила директор Львівського ЦРМС Галина Гречин.

За словами голови Львівської обласної ради Олександра Ганущина, зараз є гостра необхідність напрацювання дієвого інструменту регіонального розвитку гірських територій, який ляже в основу державних програм, підкріплених рядками бюджету.

«Проект, який має за мету розробити стратегію розвитку українських Карпат, перебуває вже на стадії реалізації. Уже підписані всі угоди по виграному секторальному проекту «Карпатська мережа регіонального розвитку», який буде реалізуватися на теренах 4 областей. Отож, документ у вигляді стратегії буде», – наголосив Ганущин.

Очільник облради зупинився також на специфіці Програми підтримки ініціатив місцевих карпатських громад.

Стосовно Львівщини Держпрограми розвитку гірських територій українських Карпат до 2023 року містить 32 проекти, що мають на меті активізувати місцеві громади для вирішення специфічних карпатських питань.

“Територія Карпат є одним з найпривабливіших географічних регіонів Центрально-Східної Європи, в тому числі України, який має стратегічне значення у розвитку територій восьми країн Європи. У Карпатському регіоні зосереджений значний рекреаційний, оздоровчий та історико-культурний потенціал. Зокрема з 7 включених від України об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, 4 розташовані або в межах гірських територій, або в безпосередній близькості до них, 2 з цих об’єктів є транснаціональними”, – зазначив Ганущин.

Він підкреслив, що потрібно використати ці багатства для покращення життя горян і для перетворення гірських територій на привабливі для капіталовкладень рекреаційні зони. І це вже робиться. Проте системної візії вирішення цього питання немає. Тому область послуговується інструментами, перевіреними впродовж кількох років. Один із них базується на ідеї, яка вийшла з Польщі, і полягає в розробці макрорегіональної стратегії для всіх Карпат. Вона вже знаходиться на розгляді урядів кількох держав.

Крім того, реалізовується пілотний проект для чотирьох карпатських областей України.

Найменше, на що можна розраховувати в даній ситуації — на пріоритет у фінансуванні програм Мінрегіону.

“Саме Львівська область виступає трейлером процесу, незважаючи на те, що статус гірських тут має менше населених пунктів, ніж у сусідніх Івано-Франківській та Закарпатській областях. Проте Львівщина має вищу інституційну спроможність: потужну владу, органи місцевого самоврядування”, – сказав експерт групи радників з регіонального розвитку Василь Федюк.

Пояснюючи, чим в даному випадку тут може допомогти держава, він зазначив, що є дві складові — інвестиційна та фіскальна.

Суть інвестиційної полягає у вкладенні коштів у розвиток доріг до важкодоступних територій, розбудови транспортної, енергетичної, телекомунікаційної інфраструктури. Друга — фіскальна складова – полягає в державній підтримці бізнесу аж до повернення 50-відсотків інвестиційних витрат на гірських територіях.

“Так практикується у низці європейських країн — у Швейцарії, Італії, Франції, Іспанії. У Туреччині гірські території мають найвищий рівень інвестиційного та фіскального стимулювання. Чим складніші умови територій, тим більше робиться для приходу туди інвестицій, стимулювання малого і середнього бізнесу. Якщо держава не має змогу в силу ситуації застосувати інвестиційні стимули, вона може допомогти фіскальним послабленням. Зокрема, послабленням оподаткування”, – підкреслив Федюк.

На думку експерта, якщо підтримувати, як пропонують окремі депутати, лише споживання – виплати жителям гірських районів, а не підприємницьку ініціативу, ситуація буде лише погіршуватись. Звичайно, і від збільшення виплат не потрібно відмовлятись, але паралельно застосовуючи інвестиційну та фіскальну складові.

Як зазначив Федюк, сума державної підтримки програм розвитку регіонів за кілька останніх років зросла у понад 76 разів і складає 38 мільярдів гривень. З однієї сторони, це суттєве зрушення. Але чи його достатньо? Суть нової державної регіональної політики полягає у створенні конкурентно спроможних територій, насамперед, за рахунок їх власного потенціалу, і для гірських територій потрібно передбачити окремі квоти.

Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.