Верховна Рада провалила законопроект про Конституційний суд України

У вівторок, 11 квітня, Верховна Рада України не підтримала закон про Конституційний Суд України, реєст.№5336-1. За ухвалення законопроекту (№ 5336-1) проголосували лише 179 (за необхідних мінімум 226 депутатів) із 351 парламентарія, зареєстрованого в сесійній залі.

Також ВР чотири рази голосувала за відправлення на повторне друге читання даний законопроект, але не було необхідної підтримки в залі: двічі ця пропозиція набирала 223 голоси, двічі – 219.

Відповідно до Регламенту ВР такий законопроект вважається відхиленим.

Нагадаємо, до другого читання до законопроекту надійшло 911 поправок і пропозицій. За результатом розгляду поправок і пропозицій на засіданні Комітету, 164 поправки враховано, 747 поправок відхилено.

Після розгляду усіх правок, Голова правового Комітету Руслан Князевич запропонував ухвалити даний закон з техніко-юридичними правками, а в разі не підтримки даної пропозиції відправити законопроект на повторне друге читання в Комітет.

«В нас сотні скарг поданні до Конституційного суду, ці люди не можуть добитися справедливості, через те, що ми не прийняли закон. Вони приходять в Комітет, я буду відправляти їх до «Самопомочі» та «Батьківщини», щоб ці фракції пояснювали, чому вони позбавили людей права на конституційну скаргу», – сказав Князевич.

Багато експертів висловили думку, що цей нормативний акт потребує доопрацювання.

Зокрема, вони зазначили, що цей проект нівелює конституційну новелу щодо конкурсного добору кандидатів на посади суддів КСУ, фактично вводячи псевдоконкурси. Проект не обумовлює певного порядку проведення конкурсного добору суддів КСУ на рівні закону, як вимагають нові положення Конституції. Цей порядок віддається на розсуд суб’єктів формування КСУ (парламент, Президент, з’їзд суддів), які можуть обумовити його в підзаконних актах. Кожен з них ще й самостійно сформує для себе конкурсні комісії. З таким підходом сподіватися на зниження ролі політичних мотивів під час призначення суддів КСУ було б дивно.

Експерти вважають за необхідне встановити чіткі терміни розгляду конституційних подань, звернень, скарг. Терміни розгляду справ КСУ встановлюють не з дня реєстрації звернення суб’єкта до суду, а з дня призначення судді-доповідача. Натомість людей, які звертаються до суду, цікавить передовсім, як швидко розглянуть їхнє звернення.

Звісно, необхідно чітко врегулювати в законі підстави звільнення суддів КСУ. А саме: визначити поняття істотний дисциплінарний проступок, грубе або систематичне нехтування своїми обов’язками суддею. Однією з найганебніших практик в історії конституційного судочинства в Україні було звільнення суддів КСУ з формулюванням «за порушення присяги» без будь-якого пояснення і обґрунтування такого рішення. Саме тому конституційні новели спрямовані на чітке врегулювання підстав для звільнення і припинення повноважень суддів КСУ. Відсутність у законопроекті навіть приблизного визначення того, що є «істотним дисциплінарним проступком, грубим або систематичним нехтування своїми обов’язками суддею Конституційного суду», за яке можна звільнити суддю з посади, залишає широкі можливості для маніпуляцій.

Водночас авторам законопроекту потрібно звернути увагу й на необхідність зменшення ролі голови КСУ у визначенні дати розгляду справи в суді. Також слід посилити статус керівника секретаріату суду та узгодити порядок його призначення з новим Законом «Про державну службу». Адже це робить того, хто обіймає цю посаду, дуже залежним від голови КСУ. Також проект не містить визначення повноважень керівника секретаріату і змішує сферу його відповідальності зі сферою відповідальності голови суду.

Цікаво, що цей проект звужує (навіть порівняно з нинішньою практикою) обсяг інформації, яку КСУ зобов’язаний оприлюднювати. У цьому переліку нема текстів конституційних подань, звернень, скарг, повідомлень про порядок денний засідань, постанов суду, забезпечувальних наказів, постанов про відкриття конституційного провадження у справі, про відмову у відкритті конституційного провадження у справі й про закриття конституційного провадження.

Насамкінець експерти радять посилити прозорість і відкритість діяльності КСУ. В законопроекті є положення про відкритість пленарних засідань суду, проте на спеціальні засідання ця відкритість не поширюється. А на таких засіданнях можуть розглядати питання, які мають велику суспільну значущість.