КС схвалив конституційну реформу правосуддя

Конституційний суд України надав позитивний висновок проекту конституційних змін щодо правосуддя, який депутати можуть голосувати вже наступного тижня.

Таке рішення оголосив голова Конституційного суду Юрій Баулін.

Суд досліджував, чи проект не загрожує правам громадян України, відповідає конституційній процедурі та не суперечить Основному Закону.

Відповідно до зазначених статей, Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України;

Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану; законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту;

Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України.

Однією з інтриг рішення було те, чи дозволить КС запустити переатестацію судового корпусу країни.

21 січня перший заступник голови фракції БПП у парламенті Ігор Кононенко заявив, що голосування проекту у першому читанні 226 голосами може відбутись наступного тижня.

У такому разі ухвалення проекту в цілому 300 голосами має відбутись на наступній сесії, яка триватиме з лютого по липень 2016 року.

Зміни стосуються роботи Генпрокуратури та судової системи й відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії, проте депутати дуже різко сприйняли пропозицію позбавити Раду права самостійно звільняти генпрокурора.

Крім цього, документ суттєво змінює процедуру створення судів та призначення суддів, посилює органи суддівського самоврядування, передбачає поступову переатестацію усіх українських суддів, конкурсний відбір до Конституційного суду й навіть уможливлює визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду.

Незалежний від Ради прокурор

У проекті конституційних змін щодо правосуддя найбільше критики у депутатів викликала норма щодо генерального прокурора.

Зараз його призначає за згодою Верховної Ради президент, так само президент може його звільнити тільки за згодою депутатів.

Проте парламент має додаткове повноваження з власної ініціативи висловити недовіру генпрокурору та відправити його у відставку.

Поправки пропонують забрати у Ради це право, а зробити це можна буде тільки спільним рішенням президента та парламенту.

За останні п’ятнадцять років була низка рішень Венеціанської комісії, в яких висловлювалась така вимога.

“Ми вітаємо пропозицію забрати у парламенту право оголошувати недовіру генпрокурору. Ми наполегливо рекомендували ухвалити її у своїх останніх двох рішеннях”, – йдеться в останньому висновку Венеціанської комісії від 26 жовтня 2015 року.

Також Венеціанська комісія рекомендувала збільшити строк повноважень генерального прокурора до семи років з п’яти, а в проекті президента вписали шість років замість нинішніх пяти.

Також з Конституції прибирають розділ про ГПУ.

Судові зміни

У президента та парламенту заберуть право звільняти свою квоту суддів Конституційного суду – для посилення їхньої незалежності.

При цьому в Конституції хочуть прописати обов’язковий конкурсний відбір для майбутніх суддів КС, деталі якого мають розписати депутати законом. Також суддям КС дозволять працювати до 70 років, а не 65, як є зараз.

Повністю зміниться система обрання суддів. На вимогу європейських експертів скасовується випробувальний строк для суддів перед призначенням безстроково. Проте суддями ставатимуть з 30 років, а не 25.

Призначати суддів безстроково будуть одразу, і не Верховна Рада, а президент за поданням Вищої ради юстиції.

Цю раду трансформують у Вищу раду правосуддя, повністю змінивши її склад.

Туди більше не входитимуть силовики і чиновники за посадою, а з 21 члена десятьох обиратиме з’їзд суддів, по двоє – президент, парламент, з’їзд адвокатів, конференція прокурорів та з’їзд представників юридичних університетів.

Голова Верховного Суду входитиме туди за посадою.

Вища рада гратиме головну роль в системі правосуддя, вирішуючи питання призначення та звільнення суддів.

Вони ж займаються переатестацію суддів, яких призначили безстроково до ухвалення цієї реформи.

Також ця рада даватиме згоду на арешт суддів у разі вчинення злочину ще до вироку суду. Хоча, у разі затримання судді під час або одразу після вчинення тяжкого злочину ніякої згоди не потрібно.

Проект змін позбавляє президента права утворювати суди, натомість це робитиме Верховна Рада окремим законом.

Римський статут

Також у Конституції хочуть чітко виписати, що “Верховний суд є найвищим судом у системі судоустрою України”, щоб законами не можна було нівелювати його роль, як це зробили за президентства Віктора Януковича.

Ще одна важлива новація – запровадження професійної адвокатури, тобто захищати когось у суді зможуть виключно професійні адвокати.

Винятки можуть бути тільки у спорах щодо трудових відносин, соціальних прав та виборчих спорів.

Проект змін до Конституції також відкриває дорогу до ратифікації Україною Римського статуту, щоб визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, у тому числі для засудження військових злочинців.

В Основний Закон пропонують записати, що “Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом”.

Джерело: http://www.bbc.com/ukrainian

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *