Родичі кримських в’язнів Кремля звертаються з листом до Євросоюзу, НАТО і країн G7

Об’єднання родичів політичних в’язнів Кремля підготувало лист до Європейського союзу, НАТО і представникам групи Великої сімки (G7) із закликом підтримати кримських ув’язнених і чинити тиск на Росію для припинення порушень прав людини в анексованому Криму.

Про це на прес-конференції в Києві 12 лютого розповів президент Центру глобалістики «Стратегія ХХ» Михайло Гончар, передає Крим. Реалії.

За його словами, лист приурочено до щорічної конференції з питань безпеки в Нормандському форматі, що проходить у Мюнхені.

У документі представники об’єднання: активісти, правозахисники – вказали на порушення прав людини з боку Росії, факти тиску на активістів у Криму, виклали рекомендації бойкотувати Чемпіонат світу з футболу 2018 року і посилити санкції відносно Росії.

«Світовим політикам, які збираються на Чемпіонат світу з футболу (відбудеться в Росії влітку 2018 року – ред), варто було б замість того вимагати від Великої сімки та Європейського союзу, щоб жоден із західних політиків не їхав на цей чемпіонат, поки не будуть звільнені українські політичні в’язні Кремля», – сказав Гончар.

Правозахисники зазначають, що на відміну від ситуації із заручниками на непідконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей, де переговори про звільнення ведуться в рамках Мінських домовленостей, про кримських в’язнів Кремля не говорять в рамках конкретних форматів.

«Зараз немає окремого формату, в якому ми можемо говорити про звільнення політичних в’язнів, не можемо говорити про гуманітарні питання, оскільки Мінський процес не покриває ці питання і не стосується Криму. Тобто платформи міжнародної, на якій можна про це говорити, поки немає. Але і з боку України ми не можемо отримати певних зобов’язань», – зазначила голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Вона нагадала, що, за підрахунками правозахисників, до кінця 2017 року незаконно ув’язнених українців в анексованому Криму і Росії було 64 особи, за перші місяці 2018 року до них додалися ще як мінімум дві людини.

Михайло Гончар – колишній голова енергетичних програм українського експертного центру «Номос», з цим центром співпрацювали затримані в 2016 році в Севастополі за підозрою в шпигунстві українські експерти Дмитро Штибліков і Олексій Бессарабов.

З переходом Криму під контроль Росії на півострові ФСБ проводить регулярні обшуки та допити журналістів, активістів, громадських діячів, відбуваються затримання серед представників кримськотатарського населення. Правозахисники характеризують це як боротьбу з інакомисленням.

У Росії звинувачення в тиску на активістів та незаконні арешти в анексованому Криму заперечують.